Ірина Озимок: “Потрібно просто бути уважним до свого міста”
Ірина Озимок, засновниця Міжнародного саміту мерів, розповіла про те, які в світі існують урбаністичні тренди і як українські міста переймають зарубіжний досвід.
– Як технології змінюють життя в місті?
– Всупереч розхожій думці, це відбувається не так, що з’являється якесь технологічне рішення, яке докорінно змінює міське життя. Спочатку в місті потрібно створити відповідну екосистему, яка буде “притягувати” нові ідеї та проекти.
Я завжди наводжу в приклад Амстердам, де яскраво виражена стартап-культура: в столиці налічується понад 1000 стартапів. В цьому році я запросила принца Нідерландів Костянтина Оранського, амбасадора стартапів, стати почесним гостем Міжнародного саміту мерів. Він очолює організацію StartupDelta, яка сприяє співробітництву держави з інноваційними хабами. Що це означає? Що жителі міста живуть в новому часі, в новій реальності. У них є мобільні парковки – і водії більше не створюють затори на дорогах, поки шукають вільне місце для машини; городяни користуються додатком, яке дозволяє зрозуміти людей, які розмовляють мовою жестів; з місцевим муніципалітетом всі контактують безпосередньо через месенджер.
Життя в місті стало набагато комфортнішим, і, звичайно ж, це підвищує рівень продуктивності роботи жителів на благо міста. До речі, коли ми запитали принца Костянтина, якими мобільними додатками він користується, він назвав два дуже цікавих: перший дозволяє з будь-якої точки світу замовити вивіз сміття з твого будинку, а другий дозволяє замовити доставку продуктів на електрокарах, які не забруднюють повітря. Важливо, щоб технології робили наше життя не просто комфортним, але і безпечним.
– Які сьогодні тренди в урбаністиці?
– Сьогодні міста в усьому світі прагнуть стати екологічними і звести до нуля викиди вихлопних газів. За даними дослідження Global Solar Demand, в 2017 році потужність сонячних електростанцій зрівнялася з АЕС. І це неймовірні показники, адже СЕС повністю безпечні для навколишнього середовища. Саме тому одним із трендів урбаністики стали альтернативні джерела енергії. Показово, що багато жителів українських міст встановили сонячні батареї на своїх домівках. А в Лохвиці, наприклад, за рахунок сонячних батарей вночі освітлюють дороги.
Ще один тренд – це використання великих даних (big data). Цей інструмент аналітики допомагає вивчити поведінку і потреби населення. Наприклад, в Києві за допомогою аналізу великих даних намагаються вирішити транспортне питання. За допомогою даних про нічні телефонні дзвінки і про місця, звідки вночі найчастіше викликають таксі, вдалося визначити 5 найбільш затребуваних київських маршрутів. По трьох з них вже їздить транспорт, два маршрути ще в розробці.
Також звичними стають платіжні системи для комунальних послуг: люди все частіше ними користуються, довгі черги в ощадкасах зникли.
– Як українські міста можуть стати інноваційними?
– Інновації це не обов’язково технології. Це новаторські рішення або підходи. Наприклад, Житомирська міська рада запустила в цьому році IT-платформу “Кліматичні краплі”, яка приваблює містян брати участь в різних екологічних активностях: наприклад, пересуватися по місту на велосипеді, утеплити свій будинок і заощадити витрати енергії на його опалення. Всі ці “зелені” вчинки відслідковуються і переводяться в електронні бали – “краплі”, які можна обміняти на знижки або бонуси, наприклад, чашку кави або тістечко в міському кафе. Такі додатки в світі вже давно не вважаються інноваційними, але для України такий проект – інновація. Тому що з екологічною ситуацією в місті ще ніхто так не працював.
Щоб місто стало інноваційним, в цьому процесі повинні брати участь всі: і міськрада, і жителі, і підприємці, і лідери місцевого самоврядування. Для цього існує цілий набір інструментів. Наприклад, програма “Бюджет участі”, яка дозволяє кожному жителю запропонувати свій проект і реалізувати його за рахунок бюджетних коштів міста. Мерії можуть співпрацювати з місцевим бізнесом у сфері тих же великих даних або екології. А компанії можуть ставати соціально відповідальними і впроваджувати разом з містом нові рішення тих чи інших локальних проблем. Чи легко це? Звичайно ж ні! Тому що існують бюрократичні перешкоди, людський фактор, корупція і просто незнання.
Нещодавно я була в Долині, у них до мера на прийом можна записатися онлайн на сайті міськради, там же можна подати пропозиції або скарги. Я запитала у кількох людей, чи користуються вони сервісом. Більшість сказали, що ні. Тому що не знають, не вірять. Але це скоріше приклад пасивності містян.
Шлях до інноваційного міста дійсно довгий, але головне, що кожен крок в правильному напрямку відчують всі.
– Які інновації українські міста вже перейняли?
– По-перше, це, звичайно ж, безготівкова оплата проїзду в громадському транспорті. І одним з перших в Європі це зробив Житомир. У Києві електронний квиток для наземного транспорту повинні ввести в наступному році. До речі, цікаво, що невеликі міста випереджають столицю. Це породжує здорову конкуренцію.
Також багато міст України, наприклад, Івано-Франківськ, Долина, Маріуполь, Вознесенськ, встановили на вулицях камери відеоспостереження. Це дозволяє цілодобово спостерігати за ситуацією в місті та запобігати правопорушенням. Наприклад, в Долині випадків вандалізму стало менше на 40{906ca28f7ab3030e064897f03a18ab97e397a58ee19ca0ec033f5ecb2537e8e4}, а кримінальних злочинів – на 20{906ca28f7ab3030e064897f03a18ab97e397a58ee19ca0ec033f5ecb2537e8e4}.
Мерії багатьох українських міст активно розвивають сервіс “Електронний уряд”, куди входить електронний документообіг, електронні петиції, електронне голосування за допомогою планшетів і так далі. Так міські ради стають більш відкритими для суспільства.
– Як житель може зробити своє місто краще? Дайте три поради.
– Перше, що може зробити кожен житель міста, – це подбати про свій будинок і двір. Тому що, на жаль, для більшості українців будинок починається з вхідних дверей квартири, але є ж ще сходова клітка, прибудинкова територія, вулиця. Це теж будинок. Можна створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) і взяти на себе відповідальність самим вирішувати проблеми будинку і контролювати витрати на його утримання. Це хороший спосіб поліпшити безпеку і зовнішній вигляд будинку, який і так є частиною міста.
Друга порада стосується екології міста, про яку теж потрібно піклуватися кожному. В Україні на одну людину щороку припадає понад 500 поліетиленових пакетів, один такий пакет розкладається більше 100 років. Саме тому просто сортування сміття та вивіз поліетилену на переробку може значно поліпшити екологічний стан міста.
Ну і третє – потрібно бути активним жителем міста. Зламався дорожній знак або не горить вуличний ліхтар – повідом про це на сайті міської ради. Сьогодні це можна зробити одним із способів комунікації, починаючи з онлайн-чатів і закінчуючи колл-центром. Потрібно просто бути уважним до свого міста, і тоді все вийде.
