Новини IMS

Ірина Озимок: “Як українському місту стати інноваційним”

January 31, 2018

Вперше в історії світову премію Cities of duty Award, засновану колишнім мером Нью-Йорка Майклом Блумбергом, може отримати український мер. Щоб виграти 100 тисяч доларів США для свого міста, номінанта потрібно продемонструвати успішний кейс залучення городян до вирішення локальних проблем. Я дізналася про цю можливість для українських градоначальників напередодні Міжнародного саміту мерів, коли отримала офіційного листа від організації Блумберга. Тому я хочу поділитися світовими напрацюваннями і практиками, щоб допомогти мерам гідно себе представити. Один з найбільш простих кроків – створити колаборацію з містом-побратимом. Це дозволить перейняти способи вирішення проблем, з якими іноземний місто вже стикався. Наприклад, у Києва більше 50 міст-побратимів, серед яких Любляна, одна з найзеленіших столиць Європи. Мери цих міст вже співпрацюють у розвитку туризму, зелених технологій і велоінфраструктури. За даними ГО “Європейський вибір”, у 73% українських міст є міста-побратими в ЄС, лідером є Польща – 44 партнерства. Участь у міжнародних конференціях з урбаністики та місцевого самоврядування ще один крок назустріч інноваційного місту. Такі платформи допомагають обмінюватися досвідом і налагоджувати контакти з українськими та іноземними колегами. Подивитися, де і коли проходять такі заходи, можна посилання. В цей календар подій увійшов і Міжнародний саміт мерів у Києві. До речі, під час саміту голова Асоціації муніципалітетів Ізраїлю запропонував розглянути можливість співпраці з Асоціацією міст України. Бізнес просуває інновації швидше, ніж це робить уряд, тому він може стати вигідним партнером для міст. Наприклад, Житомир у співпраці з компанією платіжних систем ввів оплату за проїзд у громадському транспорті банківською карткою. Після введення Е-квитка надходження в бюджет від виручки за проїзд зросли на 9%. А телекомунікаційна компанія в Гадячі допомагає впровадити систему “Безпечне місто”: кілька десятків камер відеоспостереження цілодобово відстежують ситуацію на вулицях та автошляхах і передають запис на центральний сервер Національної поліції. Камери не лише розпізнає номерні знаки, але і фіксують швидкість автомобілів. Проте, залучення інвестицій у місто – тільки половина справи. Інвестори не можуть будувати промислові підприємства тільки, наприклад, у Вінниці. Хоч там і сприятливий підприємницький клімат. Вони повинні розширювати географію своєї діяльності. Розвивати потрібно не тільки своє місто, але і область. Адже сукупна ситуація в області безпосередньо впливає на ситуацію в місті. За останні кілька років Вінницька область напрацювала серйозний регіональний досвід співпраці з міжнародними організаціями, інвесторами та партнерами. Сьогодні в області втілюють у життя безліч міжнародних проектів з розвитку інфраструктури: серед них проект Єврокомісії, спільний проект Українського фонду соціальних інвестицій та уряду Німеччини, швейцарсько-український проект DESPRO. Для міста також важливо розвивати стартап-екосистему. Стартапи – це додатковий ресурс для вирішення проблем міста. На Міжнародний саміт мерів вперше приїхав принц Нідерландів Костянтин Оранський ― амбасадор стартапів в організації з розвитку Амстердама StartaupDelta і радник з інновацій при ЄС. Чому така увага до стартапам, і чи можуть вони сприяти змінам? Однозначно, так! “Участь громади в розвитку міста може бути більш ефективним, ніж державна політика. Щоб люди сповзали з дивана, їм потрібно надати можливість проявити себе. Повинні існувати проекти, які приваблювали б кожного до якогось доброго діла – допомогти городянам, лікарні чи дитячого будинку”, – розповів принц. Крім підприємницької та проектної діяльності, місто повинен ставати інклюзивним. У 2017 році Вінниця модернізувала 43 з 142 зупинок громадського транспорту – встановила на них пандуси і тактильні плитки. Завдяки цьому люди з інвалідністю можуть легше орієнтуватися і пересуватися в місцях очікування транспорту. Дмитро Щебетюк, засновник організації Доступно.UA, розповів на саміті мерів про невтішні результати огляду українських міст. Ми практично не бачимо людей з інвалідністю на вулиці: доступу до музеїв немає, неможливо спуститися в метро або підземний перехід. Українські міста, на жаль, сильно відстають від інклюзивних міст світу. І, врешті-решт, щоб стати сильним містом, потрібно конкурувати. Європейські міста постійно конкурують між собою, в тому числі за звання самої інноваційної столиці ЄС. У 2016 році такий столицею став Амстердам, а в цьому році – Париж. Але в 2016 році друге місце зайняв маленьке італійське містечко Турин. Це доводить, що заявити про себе і маленьке місто, де набагато легше впровадити інновації. Важливо бути конкурентоспроможним, приймати глобальні, а не локальні виклики. А європейське визнання допоможе з репутацією і в Україні. Наприклад, у Львові працює Інститут розвитку міста, і такий інститут повинен з’явитися в кожному місті для того, щоб він став інноваційним. Закон про децентралізацію прискорив розвиток українських міст. Однак є ще багато викликів і завдань. І не тільки у місцевого самоврядування. Українці повинні усвідомити, що вони також залучені в процес міських перетворень: де потрібно поступитися своїм комфортом, десь- своїми звичками. Нам усім слід визнати, що розвиток наших міст – це двосторонній процес. Сподіваюся, що українські мери і суспільство візьмуть до уваги ці поради і поборються за 100 000 доларів США від Cities of duty Award для свого міста. Тому що бути кращим важливо не тільки заради нагороди, але і заради людей.

Источник: https://www.rbc.ua/ukr/news/ukrainskomu-gorodu-stat-innovatsionnym-1516708065.html

Всі новини